норичуватий

нори́чуватий

-а, -е, мед., розм.

Вражений фістулами.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. норичуватий — НОРИ́ЧУВАТИЙ, а, е. розм. Хворий на норицю. Словник української мови у 20 томах
  2. норичуватий — Нори́чуватий, -а, -е Вольной фистулой. Словник української мови Грінченка