норичуватий
нори́чуватий
-а, -е, мед., розм.
Вражений фістулами.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- норичуватий — НОРИ́ЧУВАТИЙ, а, е. розм. Хворий на норицю. Словник української мови у 20 томах
- норичуватий — Нори́чуватий, -а, -е Вольной фистулой. Словник української мови Грінченка