норка

но́рка

іменник жіночого роду, істота

тварина

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. норка — -и, ж. Невелика хижа тварина родини куницевих, що дає цінне хутро від темно-коричневого до сріблясто-блакитного кольору; хутро цієї тварини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. норка — НО́РКА, и, ж. Невелика хижа тварина родини куницевих, що дає цінне хутро від темно-коричневого до сріблясто-блакитного кольору, а також хутро цієї тварини. Останнім часом на звірофермах Полтавщини почали розводити невеликого напівводного хутрового звірка – норку (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. норка — НО́РКА, и, ж. Невелика хижа тварина родини куницевих, що дає цінне хутро від темно-коричневого до сріблясто-блакитного кольору, а також хутро цієї тварини. Останнім часом на звірофермах Полтавщини почали розводити невеликого напівводного хутрового звірка — норку (Наука.., 5, 1958, 30). Словник української мови в 11 томах