норка
но́рка
іменник жіночого роду, істота
тварина
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- норка — -и, ж. Невелика хижа тварина родини куницевих, що дає цінне хутро від темно-коричневого до сріблясто-блакитного кольору; хутро цієї тварини. Великий тлумачний словник сучасної мови
- норка — НО́РКА, и, ж. Невелика хижа тварина родини куницевих, що дає цінне хутро від темно-коричневого до сріблясто-блакитного кольору, а також хутро цієї тварини. Останнім часом на звірофермах Полтавщини почали розводити невеликого напівводного хутрового звірка – норку (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
- норка — НО́РКА, и, ж. Невелика хижа тварина родини куницевих, що дає цінне хутро від темно-коричневого до сріблясто-блакитного кольору, а також хутро цієї тварини. Останнім часом на звірофермах Полтавщини почали розводити невеликого напівводного хутрового звірка — норку (Наука.., 5, 1958, 30). Словник української мови в 11 томах