носатка
НОСА́ТКА, и, ж., заст.
Посудина з довгим носиком, що нагадує своєю формою чайник.
Барильця, пляшечки, носатку, Сулії, тикви, баклажки, Все висушили без остатку (І. Котляревський);
– Пазько! А внеси лишень повну носатку дулівки! (Г. Квітка-Основ'яненко).
Словник української мови (СУМ-20)