носатка

НОСА́ТКА, и, ж., заст. Посудина з довгим носиком, що нагадує своєю формою чайник.

Барильця, пляшечки, носатку, Сулії, тикви, баклажки, Все висушили без остатку (Котл., І, 1952, 168);

— Пазько! А внеси лишень повну носатку дулівки! (Кв.-Осн., II, 1956, 166).

Значення в інших словниках

1. носатка — носа́тка іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. носатка — -и, ж., заст. Посудина з довгим носиком, що формою нагадує чайник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. носатка — НОСА́ТКА, и, ж., заст. Посудина з довгим носиком, що нагадує своєю формою чайник. Барильця, пляшечки, носатку, Сулії, тикви, баклажки, Все висушили без остатку (І. Котляревський); – Пазько! А внеси лишень повну носатку дулівки! (Г. Квітка-Основ'яненко).  Словник української мови у 20 томах
4. носатка — Носа́тка, -ки ж. 1) Мѣра емкости въ З и болѣе ведра. 2) Родъ кувшина съ длиннымъ носкомъ. Барильця, пляшечки, носатку, сулії, тикви, боклажки все висушили без остатку. Котл. Ен. IV. 20.  Словник української мови Грінченка