носатка
НОСА́ТКА, и, ж., заст. Посудина з довгим носиком, що нагадує своєю формою чайник.
Барильця, пляшечки, носатку, Сулії, тикви, баклажки, Все висушили без остатку (Котл., І, 1952, 168);
— Пазько! А внеси лишень повну носатку дулівки! (Кв.-Осн., II, 1956, 166).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- носатка — носа́тка іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
- носатка — -и, ж., заст. Посудина з довгим носиком, що формою нагадує чайник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- носатка — НОСА́ТКА, и, ж., заст. Посудина з довгим носиком, що нагадує своєю формою чайник. Барильця, пляшечки, носатку, Сулії, тикви, баклажки, Все висушили без остатку (І. Котляревський); – Пазько! А внеси лишень повну носатку дулівки! (Г. Квітка-Основ'яненко). Словник української мови у 20 томах
- носатка — Носа́тка, -ки ж. 1) Мѣра емкости въ З и болѣе ведра. 2) Родъ кувшина съ длиннымъ носкомъ. Барильця, пляшечки, носатку, сулії, тикви, боклажки все висушили без остатку. Котл. Ен. IV. 20. Словник української мови Грінченка