1. Словник української мови Грінченка

носатка

Носа́тка, -ки

ж.

1) Мѣра емкости въ З и болѣе ведра.

2) Родъ кувшина съ длиннымъ носкомъ. Барильця, пляшечки, носатку, сулії, тикви, боклажки все висушили без остатку. Котл. Ен. IV. 20.

3) У Василенка: старинный умывальникъ висячій, съ носикомъ и тремя ручками. Вас. 182.

4) Чайникъ. Ото так у нас його дражнять: у панів чайник, а у нас носатка. Я оце як ходив у Комишне та як зайшов у чайну, так аж дві носатки випив того чаю. Мир. у. Слов. Д. Эварн.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. носатка — носа́тка іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. носатка — -и, ж., заст. Посудина з довгим носиком, що формою нагадує чайник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. носатка — НОСА́ТКА, и, ж., заст. Посудина з довгим носиком, що нагадує своєю формою чайник. Барильця, пляшечки, носатку, Сулії, тикви, баклажки, Все висушили без остатку (І. Котляревський); – Пазько! А внеси лишень повну носатку дулівки! (Г. Квітка-Основ'яненко). Словник української мови у 20 томах
  4. носатка — НОСА́ТКА, и, ж., заст. Посудина з довгим носиком, що нагадує своєю формою чайник. Барильця, пляшечки, носатку, Сулії, тикви, баклажки, Все висушили без остатку (Котл., І, 1952, 168); — Пазько! А внеси лишень повну носатку дулівки! (Кв.-Осн., II, 1956, 166). Словник української мови в 11 томах