Словник української мови у 20 томах

нотабль

НОТА́БЛЬ, я, ч.

У феодальній Франції – член особливого державного дорадчого органу, що призначався королем з найвпливовіших представників дворянства, духовенства та вищого чиновництва.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. нотабль — Нота́бль: — впливова особа [46-2]  Словник з творів Івана Франка
  2. нотабль — нота́бль іменник чоловічого роду, істота у феодальній Франції – член державного дорадчого органу з найвпливовіших представників дворянства, духовенства та вищого чиновництва іст.  Орфографічний словник української мови
  3. нотабль — -я, ч. У феодальній Франції – член особливого державного дорадчого органу, що призначався королем із найвпливовіших представників дворянства, духовенства та вищого чиновництва.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нотабль — Нота́бль, -бля; -блі, -блів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. нотабль — НОТА́БЛЬ, я, ч. У феодальній Франції — член особливого державного дорадчого органу, що призначався королем з найвпливовіших представників дворянства, духовенства та вищого чиновництва.  Словник української мови в 11 томах