нотабль
НОТА́БЛЬ, я, ч.
У феодальній Франції – член особливого державного дорадчого органу, що призначався королем з найвпливовіших представників дворянства, духовенства та вищого чиновництва.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нотабль — Нота́бль: — впливова особа [46-2] Словник з творів Івана Франка
- нотабль — нота́бль іменник чоловічого роду, істота у феодальній Франції – член державного дорадчого органу з найвпливовіших представників дворянства, духовенства та вищого чиновництва іст. Орфографічний словник української мови
- нотабль — -я, ч. У феодальній Франції – член особливого державного дорадчого органу, що призначався королем із найвпливовіших представників дворянства, духовенства та вищого чиновництва. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нотабль — Нота́бль, -бля; -блі, -блів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- нотабль — НОТА́БЛЬ, я, ч. У феодальній Франції — член особливого державного дорадчого органу, що призначався королем з найвпливовіших представників дворянства, духовенства та вищого чиновництва. Словник української мови в 11 томах