нотабене

НОТАБЕ́НЕ див. нотабе́на.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нотабене — нотабе́не іменник середнього роду те ж, що і 'нотабена' — назва умовного знака в тексті (NВ), який ставлять для привернення уваги читача рідко Орфографічний словник української мови
  2. нотабене — (від лат. nota bene — зазнач добре) помітка, позначка в книзі, рукописі, документі біля слів і виразів, на які слід звернути особливу увагу (скорочено — NB). Словник стилістичних термінів
  3. нотабене — див. нотабена. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нотабене — Позначка, див. нотатка Словник чужослів Павло Штепа
  5. нотабене — Нотабе́не, не відм. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. нотабене — НОТАБЕ́НЕ див. нотабе́на. Словник української мови в 11 томах