1. Орфографічний словник української мови

нотабене

нотабе́не

іменник середнього роду

те ж, що і 'нотабена' — назва умовного знака в тексті (NВ), який ставлять для привернення уваги читача

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нотабене — (від лат. nota bene — зазнач добре) помітка, позначка в книзі, рукописі, документі біля слів і виразів, на які слід звернути особливу увагу (скорочено — NB). Словник стилістичних термінів
  2. нотабене — див. нотабена. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нотабене — Позначка, див. нотатка Словник чужослів Павло Штепа
  4. нотабене — НОТАБЕ́НЕ див. нотабе́на. Словник української мови у 20 томах
  5. нотабене — Нотабе́не, не відм. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. нотабене — НОТАБЕ́НЕ див. нотабе́на. Словник української мови в 11 томах