1. Орфографічний словник української мови

нотабль

нота́бль

іменник чоловічого роду, істота

у феодальній Франції – член державного дорадчого органу з найвпливовіших представників дворянства, духовенства та вищого чиновництва

іст.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нотабль — Нота́бль: — впливова особа [46-2] Словник з творів Івана Франка
  2. нотабль — -я, ч. У феодальній Франції – член особливого державного дорадчого органу, що призначався королем із найвпливовіших представників дворянства, духовенства та вищого чиновництва. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нотабль — НОТА́БЛЬ, я, ч. У феодальній Франції – член особливого державного дорадчого органу, що призначався королем з найвпливовіших представників дворянства, духовенства та вищого чиновництва. Словник української мови у 20 томах
  4. нотабль — Нота́бль, -бля; -блі, -блів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. нотабль — НОТА́БЛЬ, я, ч. У феодальній Франції — член особливого державного дорадчого органу, що призначався королем з найвпливовіших представників дворянства, духовенства та вищого чиновництва. Словник української мови в 11 томах