нотабене
НОТАБЕ́НЕ див. нотабе́на.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нотабене — нотабе́не іменник середнього роду те ж, що і 'нотабена' — назва умовного знака в тексті (NВ), який ставлять для привернення уваги читача рідко Орфографічний словник української мови
- нотабене — (від лат. nota bene — зазнач добре) помітка, позначка в книзі, рукописі, документі біля слів і виразів, на які слід звернути особливу увагу (скорочено — NB). Словник стилістичних термінів
- нотабене — див. нотабена. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нотабене — Позначка, див. нотатка Словник чужослів Павло Штепа
- нотабене — НОТАБЕ́НЕ див. нотабе́на. Словник української мови у 20 томах
- нотабене — Нотабе́не, не відм. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)