ношений

НО́ШЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до носи́ти 2.

На ньому коротенький, дублений, не перший рік ношений кожушок (В. Козаченко).

2. у знач. прикм. Який був у вжитку, не новий (про одяг, взуття).

Офіцер .. скочив до переляканої Уляни і одним ривком роздер дівчині ношене плаття (Іван Ле);

Такі ж самі [жакети], як і плаття, смугасті, пом'яті і теж ношені, в дірках (А. Хижняк).

(1) Но́шений, перено́шений – дуже зношений, старий.

Ношена й переношена одежа.

Значення в інших словниках

1. ношений — но́шений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. ношений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до носити 2). 2》 у знач. прикм. Який був у вжитку, не новий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ношений — СТАРИ́Й (про одяг, взуття тощо — який був у вжитку, використовувався); НО́ШЕНИЙ, ПОТЕ́РТИЙ, ВИ́ТЕРТИЙ, ВИ́НОШЕНИЙ, ПРОНО́ШЕНИЙ, ЗНО́ШЕНИЙ (який втратив початковий колір, став неміцний від довгого вжитку); ВЕ́ТХИЙ, БЛАГИ́Й розм.  Словник синонімів української мови
4. ношений — Но́шений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. ношений — НО́ШЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до носи́ти 2. На ньому коротенький, дублений, не перший рік ношений кожушок (Коз., Гарячі руки, 1960, 15). 2. у знач. прикм. Який був у вжитку, не новий. Офіцер..  Словник української мови в 11 томах