ношений
НО́ШЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до носи́ти 2.
На ньому коротенький, дублений, не перший рік ношений кожушок (В. Козаченко).
2. у знач. прикм. Який був у вжитку, не новий (про одяг, взуття).
Офіцер .. скочив до переляканої Уляни і одним ривком роздер дівчині ношене плаття (Іван Ле);
Такі ж самі [жакети], як і плаття, смугасті, пом'яті і теж ношені, в дірках (А. Хижняк).
(1) Но́шений, перено́шений – дуже зношений, старий.
Ношена й переношена одежа.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ношений — но́шений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- ношений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до носити 2). 2》 у знач. прикм. Який був у вжитку, не новий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ношений — СТАРИ́Й (про одяг, взуття тощо — який був у вжитку, використовувався); НО́ШЕНИЙ, ПОТЕ́РТИЙ, ВИ́ТЕРТИЙ, ВИ́НОШЕНИЙ, ПРОНО́ШЕНИЙ, ЗНО́ШЕНИЙ (який втратив початковий колір, став неміцний від довгого вжитку); ВЕ́ТХИЙ, БЛАГИ́Й розм. Словник синонімів української мови
- ношений — Но́шений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ношений — НО́ШЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до носи́ти 2. На ньому коротенький, дублений, не перший рік ношений кожушок (Коз., Гарячі руки, 1960, 15). 2. у знач. прикм. Який був у вжитку, не новий. Офіцер.. Словник української мови в 11 томах