ношений

СТАРИ́Й (про одяг, взуття тощо — який був у вжитку, використовувався); НО́ШЕНИЙ, ПОТЕ́РТИЙ, ВИ́ТЕРТИЙ, ВИ́НОШЕНИЙ, ПРОНО́ШЕНИЙ, ЗНО́ШЕНИЙ (який втратив початковий колір, став неміцний від довгого вжитку); ВЕ́ТХИЙ, БЛАГИ́Й розм. (зовсім неміцний, поганий); ПІДТО́ПТАНИЙ розм. (про взуття). І одежа, хоч про свято, була як у людей, та й у будень не висіло та не бовталось старе гноття (Панас Мирний); — П'ять злотих, не більше.. Штани вже ношені (Д. Бедзик); Убрання на Лящеві було потерте, засмальцьоване (І. Нечуй-Левицький); За рулем сидів молодий морячок у виношеній тільняшці (Ю. Збанацький); Обережно знімає з себе піджак, що ледве купи тримається, такий він проношений та проштопаний (Ірина Вільде); Липтак нашвидку одягнувся в старий, зношений костюм (М. Томчаній); У благім пальті він, мабуть, дуже змерз (А. Головко); Поганенька одежина, підтоптані і покривлені черевики (В. Еллан).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ношений — но́шений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. ношений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до носити 2). 2》 у знач. прикм. Який був у вжитку, не новий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ношений — НО́ШЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до носи́ти 2. На ньому коротенький, дублений, не перший рік ношений кожушок (В. Козаченко). 2. у знач. прикм. Який був у вжитку, не новий (про одяг, взуття). Офіцер .. Словник української мови у 20 томах
  4. ношений — Но́шений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. ношений — НО́ШЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до носи́ти 2. На ньому коротенький, дублений, не перший рік ношений кожушок (Коз., Гарячі руки, 1960, 15). 2. у знач. прикм. Який був у вжитку, не новий. Офіцер.. Словник української мови в 11 томах