ноша
НО́ША, і, ж.
1. Речі, які хтось несе або які призначені для перенесення.
Він утомився від важкої ноші – мішка й кошика з усякою всячиною (О. Бойченко);
Олексій прив'язав Оксанин чемоданчик до свого речового мішка і перекинув ношу через плече (Д. Ткач).
2. перен. Тяжкі, обтяжливі обов'язки, клопоти; тягар.
Я прочитав твого листа, Моя ти сестро прехороша... І я не той, І ти не та, А все ж Нас не зігнула ноша, Яку поклало нам життя З дитячих літ на наше тіло (М. Нагнибіда);
// Усе те, що хтось зобов'язаний здійснювати, виконувати і т. ін.
Стати народним депутатом завжди означало звалити на свої плечі додаткову ношу відповідальності перед своїми співвітчизниками (із журн.).
3. діал. Одяг.
Він показав нам, із кілочка знявши, Своє національне убрання, Усе в блискітках, в гаптуванні гарнім, Хоч своєрідне, а подібне в чомусь І до гуцульської святної ноші (М. Рильський);
Прекрасна, власного виробництва, самобутня народна ноша (одяг) лемків, описана І. Вагилевичем, на сьогодні є музейною рідкістю (з наук. літ.).
Значення в інших словниках
- ноша — но́ша іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- ноша — НОША – НОШІ Ноша, -і, ор. -ею. Речі, які хтось несе або які призначені для перенесення, а також переносно. Олексій прив’язав Оксанин чемоданчик до свого речового мішка і перекинув ношу через плече (Д.Ткач). Ноші, нош, мн. Носилки. Літературне слововживання
- ноша — Но́ша. Одяг, народний костюм. Чернівці зароїлися молодими, кремезними подолянами і зграбними гуцулами. Всі ті козаки, як в народі почали звати січовиків, виступили в мальовничих одягах народної ноші з нагрудними лентами, з топірцями, а дехто в новім... Українська літературна мова на Буковині
- ноша — (речі) багаж; (вантаж) вага, тягар; П. обов'язок, повинність; Д. одяг; мн. Словник синонімів Караванського
- ноша — див. вага; одяг Словник синонімів Вусика
- ноша — -і, ж. 1》 Речі, що їх хтось несе або які призначені для перенесення. || перен. Усе те, що хтось зобов'язаний здійснювати, виконувати і т. ін. 2》 діал. Одяг. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ноша — ВАНТА́Ж (речі, товари, які перевозять чи переносять або призначені для перевезення чи перенесення), ВАГА́, НАВАНТА́ЖЕННЯ рідше, ТЯГА́Р, ГРУЗ розм. рідко, ЛАДУ́НОК діал., НАБІ́Р діал.; НО́ША (річ, яку хтось несе). Словник синонімів української мови
- ноша — НО́ША, і, ж. 1. Речі, які хтось несе або які призначені для перенесення. Він утомився від важкої ноші — мішка й кошика з усякою всячиною (Бойч. Словник української мови в 11 томах
- ноша — Но́ша, -ші ж. Платье. Одежда. Вх. Зн. 42. Шух. І. 120. Словник української мови Грінченка