1. Словник української мови в 11 томах

ноша

НО́ША, і, ж.

1. Речі, які хтось несе або які призначені для перенесення.

Він утомився від важкої ноші — мішка й кошика з усякою всячиною (Бойч., Молодість, 1949, 233);

Олексій прив’язав Оксанин чемоданчик до свого речового мішка і перекинув ношу через плече (Ткач, Крута хвиля, 1956, 109);

// перен. Усе те, що хтось зобов’язаний здійснювати, виконувати і т. ін.

Створивши нову пролетарську державу, робітничий клас взяв на себе нечувану ношу (Ленін, 30, 1951, 473);

— Вступаю в партію.., значить, беру добровільно на себе додаткові обов’язки перед народом. Беру нову ношу на плечі (Гончар, III, 1959, 132).

2. діал. Одяг.

Він показав нам, із кілочка знявши, Своє національне убрання, Усе в блискітках, в гаптуванні гарнім, Хоч своєрідне, а подібне в чомусь І до гуцульської святної ноші (Рильський, III, 1961, 162);

Прекрасна, власного виробництва, самобутня народна ноша (одяг) лемків, описана І. Вагилевичем, на сьогодні є музейною рідкістю (Нар. тв. та етн., 4, 1965, 77).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ноша — но́ша іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. ноша — НОША – НОШІ Ноша, -і, ор. -ею. Речі, які хтось несе або які призначені для перенесення, а також переносно. Олексій прив’язав Оксанин чемоданчик до свого речового мішка і перекинув ношу через плече (Д.Ткач). Ноші, нош, мн. Носилки. Літературне слововживання
  3. ноша — Но́ша. Одяг, народний костюм. Чернівці зароїлися молодими, кремезними подолянами і зграбними гуцулами. Всі ті козаки, як в народі почали звати січовиків, виступили в мальовничих одягах народної ноші з нагрудними лентами, з топірцями, а дехто в новім... Українська літературна мова на Буковині
  4. ноша — (речі) багаж; (вантаж) вага, тягар; П. обов'язок, повинність; Д. одяг; мн. Словник синонімів Караванського
  5. ноша — див. вага; одяг Словник синонімів Вусика
  6. ноша — -і, ж. 1》 Речі, що їх хтось несе або які призначені для перенесення. || перен. Усе те, що хтось зобов'язаний здійснювати, виконувати і т. ін. 2》 діал. Одяг. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. ноша — НО́ША, і, ж. 1. Речі, які хтось несе або які призначені для перенесення. Він утомився від важкої ноші – мішка й кошика з усякою всячиною (О. Бойченко); Олексій прив'язав Оксанин чемоданчик до свого речового мішка і перекинув ношу через плече (Д. Ткач). Словник української мови у 20 томах
  8. ноша — ВАНТА́Ж (речі, товари, які перевозять чи переносять або призначені для перевезення чи перенесення), ВАГА́, НАВАНТА́ЖЕННЯ рідше, ТЯГА́Р, ГРУЗ розм. рідко, ЛАДУ́НОК діал., НАБІ́Р діал.; НО́ША (річ, яку хтось несе). Словник синонімів української мови
  9. ноша — Но́ша, -ші ж. Платье. Одежда. Вх. Зн. 42. Шух. І. 120. Словник української мови Грінченка