нудливий

НУДЛИ́ВИЙ, а, е, рідко.

Те саме, що нудни́й 1.

Всякого ж іншого, хто б ослухався маминого наказу, не минала нудлива докора, а часом і сувора кара (Панас Мирний).

Значення в інших словниках

1. нудливий — нудли́вий прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. нудливий — -а, -е, рідко. Те саме, що нудний 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нудливий — НУДЛИ́ВИЙ, а, е, рідко. Те саме, що нудни́й 1. Всякого ж іншого, хто б ослухався маминого наказу, не минала нудлива докора, а часом і сувора кара (Мирний, IV, 1955, 336).  Словник української мови в 11 томах