нудко
НУ́ДКО, діал.
Присл. до нудки́й.
Голова знову нудко запаморочилась (В. Бабляк);
// у знач. присудк. сл.
Нудко ж мені, тяжко ж мені, – ні з ким розмовляти (П. Чубинський).
Словник української мови (СУМ-20)НУ́ДКО, діал.
Присл. до нудки́й.
Голова знову нудко запаморочилась (В. Бабляк);
// у знач. присудк. сл.
Нудко ж мені, тяжко ж мені, – ні з ким розмовляти (П. Чубинський).
Словник української мови (СУМ-20)