нудко

ну́дко

прислівник

незмінювана словникова одиниця

діал.

Значення в інших словниках

1. нудко — діал. Присл. до нудкий. || у знач. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. нудко — НУ́ДКО, діал. Присл. до нудки́й. Голова знову нудко запаморочилась (В. Бабляк); // у знач. присудк. сл. Нудко ж мені, тяжко ж мені, – ні з ким розмовляти (П. Чубинський).  Словник української мови у 20 томах
3. нудко — НУ́ДКО, діал. Присл. до нудки́й. Голова знову нудко запаморочилась (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 343); // у знач. присудк. сл. Нудко ж мені, тяжко ж мені, — ні з ким розмовляти (Чуб., V, 1874, 234).  Словник української мови в 11 томах
4. нудко — Нудко нар. = нудно. Нудко мені, тяжко мені, — ні з ким розмовляти. Чуб. V. 234.  Словник української мови Грінченка