нудотний
НУДО́ТНИЙ, а, е.
Те саме, що нудни́й.
Андрій тим часом ходив спокійно по кімнаті, розтягуючи якусь нудотну розмову (С. Васильченко);
За вікном місто потопало в нудотній осінній мряці (Ю. Смолич);
Черниш напився вволю, і вже гіркий чад, нудотний запах крові, двигтіння всього будинку не паморочили його (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)