нудотний
НУДО́ТНИЙ, а, е. Те саме, що нудни́й.
Андрій тим часом ходив спокійно по кімнаті, розтягуючи якусь нудотну розмову (Вас., II, 1959, 80);
За вікном місто потопало в нудотній осінній мряці (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 528);
Черниш напився вволю, і вже гіркий чад, нудотний запах крові, двигтіння всього будинку не паморочили його (Гончар, III, 1959, 161).
Словник української мови (СУМ-11)