нуждатися
НУЖДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., розм., рідко.
1. без дод. Відчувати гострі нестатки; жити в злиднях.
– Я не можу допустити, щоб моя дочка нуждалася... (Ф. Бурлака).
2. в кому – чому, ким, чим і без дод. Відчувати гостру потребу, необхідність у кому-, чому-небудь.
Складно, по-писарськи була написана бумага.., що Притика, вельми нуждаючись у грошах, узяв у нього п'ять рублів за півроку вперед (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)