нуждота
НУЖДО́ТА́, о́ти́, ж., розм.
1. Те саме, що нужда́ 1, 2.
Дала [доля] всього, чого хотіла .. І мрій ясних від доброти, І днів, не висиджених в школі, І нуждоти, і наготи (А. Малишко).
2. Хвороба.
Бог дасть нуждоту, Бог дасть, що й оздоровить (прислів'я).
Словник української мови (СУМ-20)