Словник української мови у 20 томах

нунціатура

НУНЦІАТУ́РА, и, ж.

1. Дипломатичне представництво Ватикану при уряді якої-небудь держави.

Працювати у нунціатурі.

2. Посада нунція.

Обійняти нунціатуру;

// Період, строк перебування на посаді нунція.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. нунціатура — нунціату́ра іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови