ньокати
НЬО́КАТИ, аю, аєш, недок., розм.
Поганяти коней вигуком “ньо!”.
Він знай цмока та тою удкою усюди помахує, та ньока, та приговорює химерно (Г. Квітка-Основ'яненко);
Циган зануздав кобилу і ньокає (А. Свидницький).
Словник української мови (СУМ-20)