нюня
НЮ́НЯ, і, ч. і ж., зневажл.
Безхарактерна людина; плаксій.
Він говорив, і чорні брови мов налились йому від крові..: – Не козаки, а нюні ви! (В. Сосюра);
– Сам жалій скільки хочеш і кого забагнеться, а себе – цур! Бо як почнеш себе жаліти, то не людина з тебе вийде, а казна-що – кваша, нюня, солопій..! (Григір Тютюнник).
Словник української мови (СУМ-20)