нюхнути
НЮХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., що і без дод.
Однокр. до ню́хати.
Песик нюхне сюди-туди, чмихне і вже, дивись, упав на передні лапи (А. Хорунжий);
Нюхнув [сотник] разів тричі кріпкої роменської кабаки (Г. Квітка-Основ'яненко);
Великий сірий пацюк швидко повів вусами й непевно нюхнув повітря (О. Донченко).
Словник української мови (СУМ-20)