нюшкувати

НЮШКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що і без дод., розм.

Те саме, що нюши́ти.

[Анзорге (нюшкуючи):] Еге-ге! ото так! Се ласощі, не то що – он як пахтить! (Леся Українка);

Ось, недалеко зовсім, нюшкують щось коло кіп руді панські собаки – з польовим, мабуть, вибігли... (П. Козланюк);

Льоша вправлявся в бандитському оунівському ремеслі, нюшкував ночами по селах, катував, грабував і вбивав людей (Ю. Мельничук).

Значення в інших словниках

1. нюшкувати — нюшкува́ти дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. нюшкувати — див. нюхати; шукати  Словник синонімів Вусика
3. нюшкувати — -ую, -уєш, недок., перех. і неперех., розм. Те саме, що нюшити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. нюшкувати — НЮШКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. і неперех., розм. Те саме, що нюши́ти. [Анзорге (нюшкуючи):] Еге-ге! ото так! Се ласощі, не то що — он як пахтить! (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах
5. нюшкувати — Нюшкува́ти, -ку́ю, -єш гл. = нюшити. Нюшкує пес. Камен. у.  Словник української мови Грінченка