няньчитися
НЯ́НЬЧИТИСЯ, чуся, чишся, недок., з ким – чим.
1. Те саме, що ня́ньчити.
– От тобі, мамо, Митрик! Няньчись з ним, тіш його (Г. Квітка-Основ'яненко).
2. Приділяти кому-, чому-небудь занадто багато часу, уваги; панькатися з кимсь, чимсь.
– Вже розпарилась!.. Хвороби схопиш, а тоді няньчитися з тобою, – сердито бубоніла мати (Ю. Збанацький);
Сагайда, певний за своїх “гренадерів” (а з новачками хай няньчиться Кармазин та Черниш!), міг спокійнісінько .. точити ляси з приятелем (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)