няньчитися
НЯ́НЬЧИТИСЯ, чуся, чишся, недок., з ким – чим.
1. Те саме, що ня́ньчити.
– От тобі, мамо, Митрик! Няньчись з ним, тіш його (Г. Квітка-Основ'яненко).
2. Приділяти кому-, чому-небудь занадто багато часу, уваги; панькатися з кимсь, чимсь.
– Вже розпарилась!.. Хвороби схопиш, а тоді няньчитися з тобою, – сердито бубоніла мати (Ю. Збанацький);
Сагайда, певний за своїх “гренадерів” (а з новачками хай няньчиться Кармазин та Черниш!), міг спокійнісінько .. точити ляси з приятелем (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- няньчитися — ня́ньчитися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- няньчитися — див. балувати Словник синонімів Вусика
- няньчитися — -чуся, -чишся, недок., з ким – чим. 1》 Те саме, що няньчити. 2》 Приділяти кому-, чому-небудь занадто багато часу, уваги; панькатися з кимсь, чимсь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- няньчитися — ДОГЛЯДА́ТИ за ким-чим, кого, що (забезпечувати нормальний стан, порядок тощо), СТЕ́ЖИТИ за ким-чим, СЛІДКУВА́ТИ за ким-чим, ПИЛЬНУВА́ТИ, ДОПИЛЬНО́ВУВАТИ рідше, НАГЛЯДА́ТИ за ким-чим, ДИВИ́ТИСЯ за ким-чим, ГЛЯДІ́ТИ, ПАНТРУВА́ТИ розм., НАЗИРА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- няньчитися — НЯ́НЬЧИТИСЯ, чуся, чишся, недок., з ким — чим. 1. Те саме, що ня́ньчити. — От тобі, мамо, Митрик! Няньчись з ним, тіш його (Кв.-Осн., II, 1956, 456). 2. Приділяти кому-, чому-небудь занадто багато часу, уваги; панькатися з кимсь, чимсь. — Вже розпарилась!... Словник української мови в 11 томах
- няньчитися — Няньчитися, -чуся, -чишся гл. Няньчиться. Словник української мови Грінченка