няньчитися

НЯ́НЬЧИТИСЯ, чуся, чишся, недок., з ким — чим.

1. Те саме, що ня́ньчити.

— От тобі, мамо, Митрик! Няньчись з ним, тіш його (Кв.-Осн., II, 1956, 456).

2. Приділяти кому-, чому-небудь занадто багато часу, уваги; панькатися з кимсь, чимсь.

— Вже розпарилась!.. Хвороби схопиш, а тоді няньчитися з тобою, — сердито бубоніла мати (Збан., Сеспель, 1961, 368);

Сагайда, певний за своїх "гренадерів" (а з новачками хай няньчиться Кармазин та Черниш!), міг спокійнісінько.. точити ляси з приятелем (Гончар, III, 1959, 335).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. няньчитися — ня́ньчитися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. няньчитися — див. балувати Словник синонімів Вусика
  3. няньчитися — -чуся, -чишся, недок., з ким – чим. 1》 Те саме, що няньчити. 2》 Приділяти кому-, чому-небудь занадто багато часу, уваги; панькатися з кимсь, чимсь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. няньчитися — НЯ́НЬЧИТИСЯ, чуся, чишся, недок., з ким – чим. 1. Те саме, що ня́ньчити. – От тобі, мамо, Митрик! Няньчись з ним, тіш його (Г. Квітка-Основ'яненко). 2. Приділяти кому-, чому-небудь занадто багато часу, уваги; панькатися з кимсь, чимсь. – Вже розпарилась!. Словник української мови у 20 томах
  5. няньчитися — ДОГЛЯДА́ТИ за ким-чим, кого, що (забезпечувати нормальний стан, порядок тощо), СТЕ́ЖИТИ за ким-чим, СЛІДКУВА́ТИ за ким-чим, ПИЛЬНУВА́ТИ, ДОПИЛЬНО́ВУВАТИ рідше, НАГЛЯДА́ТИ за ким-чим, ДИВИ́ТИСЯ за ким-чим, ГЛЯДІ́ТИ, ПАНТРУВА́ТИ розм., НАЗИРА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. няньчитися — Няньчитися, -чуся, -чишся гл. Няньчиться. Словник української мови Грінченка