ніготь
НІ́ГОТЬ, гтя, ч.
Рогове захисне покриття на кінцях пальців людини.
Від болю він кусав собі нігті, пучки. (Панас Мирний);
Стадницький не витримує колючих поглядів дядьків, примружує очі, опускає голову донизу і бачить темні, землею пересушені ноги, покалічені пальці, позбивані нігті (М. Стельмах).
◇ Видира́ти / ви́дерти з-під ні́гтів див. видира́ти;
(1) До ні́гтя:
а) знищити, ліквідувати, притиснути і т. ін.
– Треба тільки за діло дружно братись, урожай виростити, голод перемогти, спекулянтів – до нігтя (Ю. Збанацький);
– А я примусив би їх [хазяїв крамниць] халяндри скакати... До нігтя... всіх до одного... – люто блиснув очима Ярошенко (В. Речмедін);
Під ні́готь.
– Ти дивись мені, командуй як слід! – Добре, добре, – відповів Щорс. – Щоб порядок був, чуєш? Коли хто не так – під ніготь (О. Довженко);
б) повністю, цілком, до кінця.
Все тут було до його. До нігтя (з усн. мови);
До ні́гтів.
Очі в неї блакитні, на півобличчя очі. Отут природа потрудилася. До нігтів. Хоч би якась вада... (з газ.);
До оста́ннього ні́гтика.
Тато весь належить тобі, весь, до останнього нігтика: ні з ким не було Васькові так цікаво, як із татом (А. Дімаров);
До ні́гтя прити́снути див. притиска́ти;
(2) [І] на ні́готь – ніскільки, нітрохи, зовсім.
Він стискував зуби. – Волоцюги, п'яниці, а не люди! У них доброго на ніготь не було (Панас Мирний);
Він нікому й на ніготь не заподіяв лиха, не завдав гіркоти (Є. Гуцало);
І на ні́гтик.
Челядників, челядок держав, свої плугатарі були, а нам і на нігтик нічого не зоставив (Сл. Б. Грінченка);
Не ва́ртий (не варт) [і] ні́гтя (мізи́нця) див. ва́ртий;
(3) Як за ні́гтями, зі сл. землі. – дуже мало, незначна кількість.
Будувати було ні на чому – в селі про Дудашів казали: стільки землі мають, як за нігтями (В. Поліщук).
Словник української мови (СУМ-20)