ніготь

НІ́ГОТЬ, гтя, ч.

Рогове захисне покриття на кінцях пальців людини.

Від болю він кусав собі нігті, пучки. (Панас Мирний);

Стадницький не витримує колючих поглядів дядьків, примружує очі, опускає голову донизу і бачить темні, землею пересушені ноги, покалічені пальці, позбивані нігті (М. Стельмах).

◇ Видира́ти / ви́дерти з-під ні́гтів див. видира́ти;

(1) До ні́гтя:

а) знищити, ліквідувати, притиснути і т. ін.

– Треба тільки за діло дружно братись, урожай виростити, голод перемогти, спекулянтів – до нігтя (Ю. Збанацький);

– А я примусив би їх [хазяїв крамниць] халяндри скакати... До нігтя... всіх до одного... – люто блиснув очима Ярошенко (В. Речмедін);

Під ні́готь.

– Ти дивись мені, командуй як слід! – Добре, добре, – відповів Щорс. – Щоб порядок був, чуєш? Коли хто не так – під ніготь (О. Довженко);

б) повністю, цілком, до кінця.

Все тут було до його. До нігтя (з усн. мови);

До ні́гтів.

Очі в неї блакитні, на півобличчя очі. Отут природа потрудилася. До нігтів. Хоч би якась вада... (з газ.);

До оста́ннього ні́гтика.

Тато весь належить тобі, весь, до останнього нігтика: ні з ким не було Васькові так цікаво, як із татом (А. Дімаров);

До ні́гтя прити́снути див. притиска́ти;

(2) [І] на ні́готь – ніскільки, нітрохи, зовсім.

Він стискував зуби. – Волоцюги, п'яниці, а не люди! У них доброго на ніготь не було (Панас Мирний);

Він нікому й на ніготь не заподіяв лиха, не завдав гіркоти (Є. Гуцало);

І на ні́гтик.

Челядників, челядок держав, свої плугатарі були, а нам і на нігтик нічого не зоставив (Сл. Б. Грінченка);

Не ва́ртий (не варт) [і] ні́гтя (мізи́нця) див. ва́ртий;

(3) Як за ні́гтями, зі сл. землі. – дуже мало, незначна кількість.

Будувати було ні на чому – в селі про Дудашів казали: стільки землі мають, як за нігтями (В. Поліщук).