ніготь

НІ́ГОТЬ, гтя, ч. Рогове захисне покриття на кінцях пальців людини.

Від болю він кусав собі нігті, пучки.. (Мирний, II, 1954, 199);

Стадницький не витримує колючих поглядів дядьків, примружує очі, опускає голову донизу і бачить темні, землею пересушені ноги, покалічені пальці, позбивані нігті (Стельмах, І, 1962, 628.

До ні́гтя — знищити, ліквідувати. — Треба тільки за діло дружно братись, урожай виростити, голод перемогти, спекулянтів — до нігтя (Збан., Сеспель, 1961, 405);

Ні́гтя не варт (не ва́ртий) — хтось нічого не вартий порівняно з ким-небудь.

[Ганна:] Ховатимеш очі від людей та щоразу оглядатимешся, щоб яка-небудь мерзота, котра не варта твого нігтя, не осоромила тебе привселюдно!.. (Кроп., II, 1958, 59);

Під ні́готь — повністю підкорити або й знищити.

— Ти дивись мені, командуй як слід! — Добре, добре,— відповів Щорс. — Щоб порядок був, чуєш? Коли хто не так — під ніготь! (Довж., І, 1958, 138).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ніготь — ні́готь іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. ніготь — [н’ігот'] н'іхт'а, ор. н'іхтеим, м. (на) н'іхт'і, р. мн. н'іхт'іў Орфоепічний словник української мови
  3. ніготь — -гтя, ч. Рогове захисне покриття на кінцях пальців людини. Баштовий ніготь — ніготь, який характеризується потовщеністю, опуклістю та відділенням нігтьового ложа у дистальній частині. Під ніготь — повністю підкорити або й знищити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ніготь — НІ́ГОТЬ, гтя, ч. Рогове захисне покриття на кінцях пальців людини. Від болю він кусав собі нігті, пучки. (Панас Мирний); Стадницький не витримує колючих поглядів дядьків, примружує очі, опускає голову донизу і бачить темні, землею пересушені ноги... Словник української мови у 20 томах
  5. ніготь — видира́ти / ви́дерти з-під ні́гтів. Говорити, стверджувати що-небудь без будь-яких підстав, не спираючись на факти; вигадувати що-небудь. — Ти все з доносами? — гримнув до Івася батько, слухаючи, що розказував він про Галю матері. Фразеологічний словник української мови
  6. ніготь — НІ́ГОТЬ, ПА́ГНІСТЬ заст.; ПА́ЗУР перев. мн., розм. (довгий, гострий). Зрізувати нігті; Ухопила (жінка) мене рукою своєю.. з гострими чорними пазурами (Панас Мирний). Словник синонімів української мови
  7. ніготь — Ні́готь, ні́гтя, -гтеві, -гтем, на ні́гті; ні́гті, ні́гтів, ні́гтям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. ніготь — Ніготь, -гтя м. Ноготь. Правди на ніготь, а прибавиться на лікоть. Ном. № 7018. ум. нігтик. і на нігтик не дав. Ничего не далъ. Челядників, челядок держав, свої плугатарі були; а нам і на нігтик нічого не зоставив. Г. Барв. 174. Словник української мови Грінченка