ніжно

НІ́ЖНО.

Присл. до ні́жний.

Бачив він знову свого старого діда, як він ніжно пестить маленького Тарасика (З. Тулуб);

Орест Білинський, ніжно посміхнувшись до неї, розгубленої, міцно пригорнув її до себе (Ірина Вільде);

Вони [фіалки] пахнуть ніжно, радісно і хвилююче (Ю. Смолич);

Вони [солов'ї] злітались хорами в галуззя І так співали ніжно у імлі, Що замовкали подруги і друзі В обіймах (П. Воронько).

Значення в інших словниках

1. ніжно — ні́жно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. ніжно — Присл. до ніжний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ніжно — НІ́ЖНО. Присл. до ні́жний. Бачив він знову свого старого діда, як він ніжно пестить маленького Тарасика (Тулуб, В степу.., 1964, 481); Орест Білинський, ніжно посміхнувшись до неї, розгубленої, міцно пригорнув її до себе (Вільде, Сестри..  Словник української мови в 11 томах