ніжно

НІ́ЖНО. Присл. до ні́жний.

Бачив він знову свого старого діда, як він ніжно пестить маленького Тарасика (Тулуб, В степу.., 1964, 481);

Орест Білинський, ніжно посміхнувшись до неї, розгубленої, міцно пригорнув її до себе (Вільде, Сестри.., 1958, 13);

Вони [фіалки] пахнуть ніжно, радісно і хвилююче (Смолич, II, 1958, 11);

Вони [солов’ї] злітались хорами в галуззя І так співали ніжно у імлі, Що замовкали подруги і друзі В обіймах (Воронько, Тепло.., 1959, 79).

Значення в інших словниках

1. ніжно — ні́жно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. ніжно — Присл. до ніжний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ніжно — НІ́ЖНО. Присл. до ні́жний. Бачив він знову свого старого діда, як він ніжно пестить маленького Тарасика (З. Тулуб); Орест Білинський, ніжно посміхнувшись до неї, розгубленої, міцно пригорнув її до себе (Ірина Вільде); Вони [фіалки] пахнуть ніжно...  Словник української мови у 20 томах