ніжно
НІ́ЖНО. Присл. до ні́жний.
Бачив він знову свого старого діда, як він ніжно пестить маленького Тарасика (Тулуб, В степу.., 1964, 481);
Орест Білинський, ніжно посміхнувшись до неї, розгубленої, міцно пригорнув її до себе (Вільде, Сестри.., 1958, 13);
Вони [фіалки] пахнуть ніжно, радісно і хвилююче (Смолич, II, 1958, 11);
Вони [солов’ї] злітались хорами в галуззя І так співали ніжно у імлі, Що замовкали подруги і друзі В обіймах (Воронько, Тепло.., 1959, 79).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ніжно — ні́жно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- ніжно — Присл. до ніжний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ніжно — НІ́ЖНО. Присл. до ні́жний. Бачив він знову свого старого діда, як він ніжно пестить маленького Тарасика (З. Тулуб); Орест Білинський, ніжно посміхнувшись до неї, розгубленої, міцно пригорнув її до себе (Ірина Вільде); Вони [фіалки] пахнуть ніжно... Словник української мови у 20 томах