нікчемниця
НІКЧЕ́МНИЦЯ, і, ж., зневажл.
1. Жін. до нікче́мник.
2. перен. Щось незначне, не варте особливої уваги; те, що не має цінності для когось; абищиця, дурниця, дрібниця.
[Влас:] Кохання, по-вашому, така нікчемниця, що вийняв з душі, як гроші з кишені, та й поклав на долоні?.. (М. Кропивницький).
Словник української мови (СУМ-20)