нікчемніти
НІКЧЕ́МНІТИ, ію, ієш, недок.
Втрачати кращі риси, властивості, якості, ставати, робитися нікчемним (у 1 знач.), занепадати, вироджуватися (про живі істоти).
– Старі люди якось краще уміли зберігати свою силу .. Були здоровіші від нас, не нікчемніли в розкошах, як тепер настало (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)