нікчемніти
НІКЧЕ́МНІТИ, ію, ієш, недок. Ставати, робитися нікчемним (у 1 знач.), занепадати, вироджуватися (про живі істоти).
— Старі люди якось краще уміли зберігати свою силу.. Були здоровіші від нас, не нікчемніли в розкошах, як тепер настало (Мирний, І, 1954, 182).
Словник української мови (СУМ-11)