нітелень
НІТЕЛЕ́НЬ, пред., розм.
Про мовчання кого-небудь; мовчить, мовчу і т. ін.; мовчи, не говори; ні слова, ні звуку; нічичи́рк.
Серце в хлопчика забилось. Він сидить і нітелень (П. Воронько);
Сидять бородаті, мовчать – нітелень! (І. Нехода).
Словник української мови (СУМ-20)