Словник української мови в 11 томах

нітелень

НІТЕЛЕ́НЬ, присудк. сл., розм. Мовчати, ні на що не реагувати.

Серце в хлопчика забилось. Він сидить і нітелень (Воронько, Коли вирост. крила, 1960, 120);

Сидять бородаті, мовчать — нітелень! (Нехода, Казки.., 1958, 42).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. нітелень — нітеле́нь присудкове слово незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
  2. нітелень — див. мовчати  Словник синонімів Вусика
  3. нітелень — присудк. сл., розм. Мовчати, ні на що не реагувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нітелень — НІТЕЛЕ́НЬ, пред., розм. Про мовчання кого-небудь; мовчить, мовчу і т. ін.; мовчи, не говори; ні слова, ні звуку; нічичи́рк. Серце в хлопчика забилось. Він сидить і нітелень (П. Воронько); Сидять бородаті, мовчать – нітелень! (І. Нехода).  Словник української мови у 20 томах
  5. нітелень — НІТЕЛЕ́НЬ у знач. присудка і предик., розм. (про мовчання кого-небудь: мовчить, мовчу і т. ін.; мовчи, не говори; ні слова, ні звуку), АНІТЕЛЕ́НЬ підсил. розм., НІЧИЧИ́РК розм., АНІЧИЧИ́РК підсил. розм. Про ці свої мрії хлопчина Торочив худобі весь день.  Словник синонімів української мови