нітитися

НІ́ТИТИСЯ, ні́чуся, ні́тишся, недок.

1. Те саме, що ні́якові́ти.

Вона увігнула голову і, слухаючи батька, то нітилася, то нервово перебирала пальцями китиці своєї хустки (Грим., Незакінч. роман, 1962, 13);

Яша Стецюра хильнув зайвого, але твердо пам’ятав дане ним слово і під зірким поглядом Галини нітився, не переходячи меж (Дмит., Наречена, 1959, 208).

2. Те саме, що непоко́їтися.

Ремонт мартенівської печі наближався до кінця. Становий розгубився: невже розпалять [німці] мартен?.. Нітилася душа в майстра (Ле, Мої листи, 1945, 216).

3. Те саме, що гніти́тися.

Богдан нітився своїм становищем єдиного в човні гулящого козака (Ле, Хмельницький, І, 1957, 398).

Значення в інших словниках

1. нітитися — ні́титися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. нітитися — НІЯКОВІТИ, губитися, с. торопіти; дк. ЗНІТИТИСЯ, о. проковтнути язик.  Словник синонімів Караванського
3. нітитися — див. соромитися  Словник синонімів Вусика
4. нітитися — нічуся, нітишся, недок. 1》 Те саме, що ніяковіти. 2》 Те саме, що непокоїтися. 3》 Те саме, що гнітитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. нітитися — НІ́ТИТИСЯ, ні́чуся, ні́тишся, недок. 1. Входити в стан замішання, зніяковіння; ніяковіти. Вона увігнула голову і, слухаючи батька, то нітилася, то нервово перебирала пальцями китиці своєї хустки (Я.  Словник української мови у 20 томах
6. нітитися — ЗБЕНТЕ́ЖИТИСЯ (прийти в стан замішання, зніяковіння), ЗНІЯКОВІ́ТИ, ЗНІ́ТИТИСЯ, ЗАМІША́ТИСЯ, ЗАМ'Я́ТИСЯ, ЗАСОРО́МИТИСЯ, СКОНФУ́ЗИТИСЯ розм., СТУШУВА́ТИСЯ розм., ЗМІША́ТИСЯ рідко. — Недок.  Словник синонімів української мови
7. нітитися — Нітитися, -чуся, -тишся гл. Жаться, съеживаться. І нітився в сусіда під дверима. К. Іов. 66.  Словник української мови Грінченка