нітрохи
НІТРО́ХИ, присл.
Те саме, що ніскі́льки 2.
Ця мова [адвоката] нітрохи Петра не заспокоїла (Л. Мартович);
Нітрохи дивним не здавалось, Що з гудінням, з рокотом громів У тумані вранішнім зливались Голоси жагучих солов'їв (М. Рильський);
На здивування старого Арсен нітрохи не образився й відповів цілком спокійно (Л. Дмитерко).
Словник української мови (СУМ-20)