нічичирк
НІЧИЧИ́РК, пред.
Про мовчання кого-небудь: мовчить, мовчу і т. ін.; мовчи, не говори; ні слова, ні звуку; нітелень.
[Савка:] Ну, куме, нігде нічичирк! (І. Карпенко-Карий);
Я його лупцюю, а він [кіт] нічичирк... (Ю. Збанацький);
В школі – нічичирк! (Дніпрова Чайка).
Словник української мови (СУМ-20)