нічліжанин
НІЧЛІЖА́НИН, а, ч.
Той, хто залишився десь на нічліг (перев. у полі, на пасовищі і т. ін.).
Нічліжани вечеряли, чим хто мав. Страви не варили, багаття не розкладали, бо лісу не було поблизу (М. Коцюбинський);
Степова тиша знову заполонила нічліжан, і вони примовкли, тільки з-під гарби чулося могутнє хропіння (Григорій Тютюнник);
* У порівн. Микола радісно почав підніматися на гору, де, мов нічліжани, задрімало кілька гуцульських хаток (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)