нічліжанин
НІЧЛІЖА́НИН, а, ч. Той, хто залишився десь на нічліг (перев. у полі, на пасовищі і т. ін.).
Нічліжани вечеряли, чим хто мав. Страви не варили, багаття не розкладали, бо лісу не було поблизу (Коцюб., І, 1955, 97);
Степова тиша знову заполонила нічліжан, і вони примовкли, тільки з-під гарби чулося могутнє хропіння (Тют., Вир, 1960, 292);
*У порівн. Микола радісно почав підніматися на гору, де, мов нічліжани, задрімало кілька гуцульських хаток (Стельмах, Над Черемошем.., 1952, 12).
Словник української мови (СУМ-11)