Словник української мови в 11 томах

нічліжанин

НІЧЛІЖА́НИН, а, ч. Той, хто залишився десь на нічліг (перев. у полі, на пасовищі і т. ін.).

Нічліжани вечеряли, чим хто мав. Страви не варили, багаття не розкладали, бо лісу не було поблизу (Коцюб., І, 1955, 97);

Степова тиша знову заполонила нічліжан, і вони примовкли, тільки з-під гарби чулося могутнє хропіння (Тют., Вир, 1960, 292);

*У порівн. Микола радісно почав підніматися на гору, де, мов нічліжани, задрімало кілька гуцульських хаток (Стельмах, Над Черемошем.., 1952, 12).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. нічліжанин — нічліжа́нин іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. нічліжанин — -а, ч. Той, хто залишився десь на нічліг (перев. у полі, на пасовищі і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нічліжанин — НІЧЛІЖА́НИН, а, ч. Той, хто залишився десь на нічліг (перев. у полі, на пасовищі і т. ін.). Нічліжани вечеряли, чим хто мав. Страви не варили, багаття не розкладали, бо лісу не було поблизу (М.  Словник української мови у 20 томах
  4. нічліжанин — Нічліжанин, -на м. Ночлежникъ. Лебедин. у.  Словник української мови Грінченка