нічничок
НІЧНИЧО́К, чка́, ч.
Зменш.-пестл. до нічни́к 1.
Невеличкий нічничок з бісерними китичками кидав тьмяне світло на бліде, вологе від поту і непомірно видовжене обличчя дочки (М. Руденко);
Погасивши світло, повернулась [Катерина] у спаленьку, залишивши на столику прикритий зеленим сукенцем нічничок, і знову впала на ліжко (Ю. Збанацький).
Словник української мови (СУМ-20)