нічничок
НІЧНИЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до нічни́к 1.
Невеличкий нічничок з бісерними китичками кидав тьмяне світло на бліде, вологе від поту і непомірно видовжене обличчя дочки (Руд., Остання шабля, 1959, 193);
Погасивши світло, повернулась [Катерина] у спаленьку, залишивши на столику прикритий зеленим сукенцем нічничок, і знову впала на ліжко (Збан., Переджнив’я, 1960, 192).
Словник української мови (СУМ-11)